Медична клініка Українського католицького університету у співпраці з громадською організацією «ГуСоМе-Україна» (HuSoMe), за підтримки Американської колегії хірургів провела практичний тренінг «Політравма: принципи першого етапу хірургічного контролю пошкоджень при травмі тулуба».
Координаторка тренінгу, дитяча хірургиня Медичної клініки УКУ Анастасія Фуртак розповіла про ініціативу проведення курсу з damage control surgery: «Навчання щодо контролю пошкоджень в хірургії сьогодні є актуальним та потрібним через масивність політравми у зоні бойових дій. Медична клініка УКУ взяла на себе ініціативу співпрацювати з Американською колегією хірургів і за підтримки організації “ГуСоМе-Україна”, яка має досвід проведення таких тренінгів, та організувати теоретично-практичний курс для бойових медиків. Ми запросили американських колег приїхати в Україну та поділитись досвідом з українськими хірургами, які працюють на передовій і рятують життя наших захисників».
Тренінг розроблений за протоколами хірургічного контролю пошкоджень відповідно до програми Американської колегії хірургів, та спрямований на навчання медиків, які працюють або проходять підготовку для роботи у польових і прифронтових госпіталях.
У теоретичній частині курсу американські лікарі поділились своїм досвідом хірургії у бойових умовах під час роботи у місіях в Іраку, Афганістані, у країнах Африки.
Доктор Пол Картрайт, головний хірургічний ординатор в лікарні Atrium Health Navicent (США) зауважив: «Хірургія може бути надзвичайно складною і страшною роботою, особливо, коли ви перебуваєте на війні, в екстремальних умовах, де щодня доводиться працювати з важкими пораненнями і травмами. Але, незважаючи на умови, цей досвід допоможе лікарям стати сильнішими, кращими професіоналами. Наша мета — допомогти українським медикам здобути навички хірургії з політравмою, які допоможуть їм на передовій».
Програма курсу передбачає вивчення і відпрацювання техніки первинної стабілізації та першого етапу хірургічних втручань при травмах тулуба в умовах бойових дій. Доктор Брюс Онг розповів про перший етап хірургічного контролю пораненого з політравмою та підготовку до евакуації: «Відбулася певна еволюція в тій частині, як надавати допомогу таким пацієнтам. Є усвідомлення, що можуть виникнути обставини, коли евакуація буде неможливою. І ми маємо використовувати оновлений протокол, що називається пролонгований догляд за пораненим. Сьогодні медики, які працюють на передовій, проходять додаткову підготовку, щоб отримати більше знань про те, як не лише надавати першу допомогу в екстремальних умовах, а й як забезпечити тривалу стабілізацію пораненого до того часу, поки не з’явиться евакуаційний транспорт».
Учасники курсу також ознайомилися з протоколами масивної гемотрансфузії, правилами використання цільної крові та еритроцитарної маси. А докторка Хайді Хан поділилась власним досвідом роботи у медичній місії у Гані, де їй доводиться працювати з обмеженими можливостями надання медичної допомоги та задавненими травмами і хворобами: «Зараз я працюю зовсім в інших умовах, ніж звикли оперувати лікарі. У нашому центрі немає усього необхідного діагностичного обладнання. Але я навчилася реалістично оцінювати наявні можливості і чітко визначати, що я можу зробити, а що ні. Це дозволяє мені бути гнучкою і покращувати свої навички, застосовувати свої знання та вміння з однієї ділянки медицини в іншій. Я думаю, що будь-який студент, який вирішив вивчати медицину, розуміє важливість цієї роботи, бо може допомагати рятувати людей. Заради цього вартує присвятити своє життя цій справі».
Після лекційної частини, студенти мали два дні практики на базі навчальних операційних Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Під керівництвом американських хірургів, курсанти проводили хірургічні маніпуляції і відпрацьовували технічні навички стабілізації пораненого.
«На першому етапі ми відпрацьовуємо деякі базові навички надання допомоги при травмах, включаючи перев’язки на різних ділянках. Також тренуємося працювати з травмами сечового міхура, сечоводу та нирок. Моделюємо пошкодження печінки та селезінки, з подальшим її видаленням. Окрім того, курс передбачає роботу над оголенням основних судинних структур, їхнім закриттям», — розповів доктор Бенджамін Крісті, хірург з політравми та загальної хірургії, директор спеціалізації з політравми та критичної травми американської лікарні Atrium Health Navicent.
За його словами, концепція цього курсу полягає саме у тому, щоб лікарі освоїли навички роботи в польових умовах воєнного часу, де необхідно діяти швидко, з обмеженими ресурсами і акцентом на стабілізації пацієнта.
«Учасники курсу – талановиті хірурги у цивільному житті. Однак робота з бойовими травмами та пораненнями відрізняється тим, що на війні застосовують небезпечні новітні системи озброєнь. Тому потрібно вчитись працювати з такими пацієнтами, дивитися на типи поранень трохи по-іншому, намагатися зробити операцію з контролю пошкоджень — і все це вимагає швидких рішень і дій. Потрібно оперативно оцінити стан людини, спробувати стабілізувати її, щоб зберегти життя. А вже потім повернутися до пораненого та підготувати його до наступного етапу надання медичної допомоги», — поділився враженнями доктор Брюс Онг.
Учасниця тренінгу Роксолана Павлишин — лікарка невідкладних станів та хірургиня. Медикиня розповіла, що вперше проходила курс, на якому було так легко взаємодіяти з тренерами, і де дослухались до побажань учасників: «У лекційний день, американські лікарі вели активну дискусію з нашими хірургами, які працюють у бойових умовах. В учасників тренінгу було дуже багато запитань. Тому лектори вже розуміли на чому потрібно акцентувати. Тренери не тільки дотримувались певного плану роботи в операційній, а й додали на відпрацювання додаткові пошкодження і травми на прохання наших хірургів. Якщо ти зробив кілька пошкоджень і хочеш відпрацювати ще якусь техніку, поряд стоїть хірург і дозволяє це зробити — це було дуже круто. Дякуємо».
Американські лікарі відмітили високий рівень підготовки та практичних навичок українських колег. Чимало з них вже є досвідченими бойовими медиками. Зокрема хірургиня Олена Андрєєва є волонтером у Добровольчому медичному батальйоні «Госпітальєри». Лікарка розповіла про травми, з якими щодня доводиться працювати на передовій: «Найскладніші ураження — поранення грудної клітини з залученням серця, шиї, розриви центральних магістральних судин, сонної артерії. З такими пораненнями треба дуже швидко працювати, бо хлопці, на жаль, можуть не доїхати до стабілізаційних пунктів. Важко стабілізувати людину, коли є масивний розрив, і його неможливо закрити, прошити чи затампонувати. А поранення черевної порожнини в більшості випадків можуть бути контрольованими завдяки “девайсам”, які є в оснащенні у багатьох бригадах і підрозділах на передовій».
Хірургиня додала, що їй також сподобалась лекційна частина курсу, яка була змістовною і багатовекторною: «Ці знання можна застосовувати як в умовах воєнних конфліктів на стабілізаційних пунктах, так і в цивільному житті, коли маємо справу з масовими пораненнями, зокрема внаслідок нещасних випадків. Як на мене, цей курс обʼєднав різні знання та досвіди і американських хірургів, і українських медиків, і в результаті вийшла гарна навчальна програма».
Нехал Нідад, головний хірургічний ординатор в Atrium Health Navicent в США оперував разом із курсантами. Він каже, що вражений ентузіазмом та відданістю українських колег: «У мене склалось враження, що кожен учасник мав велике бажання пройти цей курс для своєї країни, щоб здобути навички, які зможуть застосувати на передовій. Коли ми моделювали процес препарування і намагалися показати їм деякі техніки, відчували наскільки студенти були зацікавленні та залучені до процесу. Українські медики мотивовані, вони хочуть зробити все можливе для своєї країни. В ситуації між життям і смертю, вони єдині, хто можуть допомогти, підставити своє плече пораненому і врятувати життя цієї людини. Уся моя команда побачила дуже високий рівень патріотизму».
Для Медичної клініки Українського католицького університету це був перший досвід проведення такого масштабного практичного тренінгу для військових медиків. Завдяки підтримці донорів та партнерських організацій, для учасників курс з політравми був безкоштовним.
Теоретичний курс прослухали приблизно 60 українських медиків, а практичний курс пройшли 18 хірургів.
«Радіємо, що змогли організувати такий захід і вдячні за відгуки. Також є побажання провести курс з фокусом на судинний контроль пошкоджень, зокрема шиї і голови. Такі поранення є дійсно складними в умовах війни і вартують особливої уваги, адже бойові медики здебільшого не мають відповідних навичок з нейрохірургії, і потребують практики у стабілізації поранених з такими ушкодженнями», — підсумувала Анастасія Фуртак, координаторка тренінгу.
Медична клініка УКУ відкрита до співпраці, щоб проводити тренінги з політравми для військових медиків, які роблять надзвичайно важливу справу — рятують життя наших захисників на передовій. Дякуємо їм за служіння!
Текст: Леся Владимиренко
Фото: Марія Урбан