Які існують барʼєри у доступі до медичних послуг для людей з порушеннями слуху? Які інноваційні рішення комунікації можуть використовувати лікарі та пацієнти? — Про це говорили на конференції «Доступність медичної допомоги для нечуючих, слабочуючих та невербальних людей: ІТ-рішення», яку ініціювала Медична клініка УКУ у партнерстві з Громадською організацією «Говори!».
Сьогодні в Україні налічують понад 3 млн людей з інвалідністю, а в умовах війни ця цифра лише зростає. Відтак питання доступності медичних послуг для кожного громадянина та створення інклюзивного середовища — важливий напрям діяльності Медичної клініки УКУ та Українського католицького університету в межах проєкту «Зцілення ран війни» Стратегії 2030.
«Понад 2 млн людей в Україні мають проблеми зі слухом, 250 тисяч — нечуючі. Усі ці люди потребують технологічних рішень. Наш обовʼязок – адаптувати всі сервіси і зробити так, щоб кожному було зручно отримувати медичну допомогу. Медичні заклади мають бути готовими у будь-який момент надати якісні послуги людям з порушенням слуху», — наголошує Ліза Доценко, керівниця проєктів і програм Медичної клініки УКУ.
У час повномасштабної війни значно зросла кількість військових з порушеннями слуху, які отримали акубаротравму [вплив вибухової хвилі на слуховий та вестибулярний апарати, — ред.], яку можна отримати коли високочастотний звук у понад 120-150 децибел цілеспрямовано вражає слуховий аналізатор.
«На війні гучність звуку зашкалює і може становити 300, 400, 500 децибел. Найскладніші акубаротравми виникають у випадку, коли снаряд попадає і розвивається у замкнутому просторі (в приміщенні коливання посилюються у 3-4 рази). Відбувається ураження зовнішнього слухового ходу, розрив барабанної перетинки, а слухові кісточки середнього вуха розлітаються. Наслідками акубаротравми можуть бути ураження слухового нерва, втрата слуху, нудота, блювота тощо», — розповів Петро Павлюк, отоларинголог Медичної клініки УКУ, фахівець з акубаротравми.
Експерти радять військовим обов’язково використовувати захисні засоби, зокрема професійні навушники та беруші, щоб запобігти травмуванню органів слуху бодай у контрольованих ситуаціях. Важливо, після акубаротравми якнайшвидше звернутись до фахівців за допомогою і розпочати лікування. Якщо людина втратила слух, і вчасно не пройшла реабілітацію, то через 3-6 місяців у неї розпочнуться розлади мовлення.
Ірина Коренькова, начальниця управління охорони здоровʼя департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради зазначила: «За вимогами від НСЗУ, кожний медичний заклад повинен мати угоду з перекладачами жестової мови, щоб супроводжувати людей з порущеннями слуху. На жаль, в нас є дуже мало перекладачів, до того ж медична термінологія специфічна і складна, а саме від перекладу залежить якість надання медичних послуг. Тому маємо максимально залучати сучасні технології».
Олена Чернишова, голова львівського осередку Всеукраїнської асоціації перекладачів жестової мови та людей з інвалідністю розповіла про корисні застосунки для нечуючих: «Лише на Львівщині є 2,5 тисячі нечуючих людей і всього 10 перекладачів жестової мови. Тому фізично неможливо забезпечити перекладача для кожної людини. Ми радимо навчитися користуватися додатком “Перекладач ЖМ”, де є можливість викликати екстрені служби або замовити послугу перекладача жестової мови онлайн у цілодобовому режимі».
Учасники заходу також говорили про шлях пацієнта до кохлеарної імплантації, яка допомагає людям з порушеннями слуху чути та покращити якість їхнього життя. На жаль, така процедура залишається недоступною для більшості людей через високу вартість кохлеарних імплантів. Тому громадські організації ведуть активну роботу з міжнародними благодійними фондами та організаціями щодо фінансування імплантації для військових.
Роман Фіщук, лікар-отоларинголог, керівник відділу клінічних досліджень ЦМКЛ Івано-Франківська розповів про світову тенденцію порушення слуху, спричинену різними факторами: «За прогнозами ВООЗ, до 2050 року 2,5 млрд людей матимуть проблеми зі слухом. Ми сьогодні піднімаємо питання обізнаності суспільства про тенденцію до зростання кількості випадків втрати слуху, вчасної діагностики, оперативного лікування та якісного протезування. Сьогодні вже створенні мобільні шпиталі, які їздять країною і проводять аудіометрію. Я закликаю кожного раз на рік проходити обстеження слуху, бо у 60% випадків втрати слуху можна попередити».
Конференція «Доступність медичної допомоги для нечуючих, слабочуючих та невербальних людей: ІТ-рішення» — перший захід із серії зустрічей, присвячених доступній медицині, які організовує Медична клініка УКУ. Наступні події матимуть практичний характер, де лікарі навчатимуться застосовувати інноваційні методи діагностики, зокрема порушення слуху у пацієнтів.
21 грудня 2024р.